Гуманітарні та співчутливі заяви (H&C) для українців у Канаді: сучасні реалії, статистика та перспективи у 2025 році – Аналітика MIC

Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну у 2022 році перед сотнями тисяч українців, які прибули до Канади, постало питання легалізації їхнього перебування після завершення дії тимчасової програми Canada-Ukraine Authorization for Emergency Travel (CUAET). Дана програма забезпечувала лише тимчасовий дозвіл на перебування, навчання або роботу в Канаді, проте не надавала прямого шляху до отримання статусу постійного резидента.

Частина українських громадян використовує стандартні імміграційні механізми, зокрема економічні програми, сімейне спонсорство або окремі вузькоспеціалізовані гуманітарні ініціативи. Проте для осіб, які не відповідають формальним вимогам таких програм, передбачено складний, але законодавчо врегульований механізм — подання заяв на основі гуманітарних та співчутливих підстав (Humanitarian and Compassionate grounds, надалі — H&C).

Загальний огляд механізму H&C

H&C заява дозволяє особам, які не мають права на стандартні імміграційні програми, звернутися до Міністерства імміграції, біженців та громадянства Канади (IRCC) із проханням про надання статусу постійного резидента, за умови наявності таких обставин:

• виняткові особисті або сімейні обставини;
• високий рівень інтеграції у канадське суспільство;
• наявність доведених ризиків чи значних труднощів у разі повернення до країни походження;
• врахування найкращих інтересів дитини, які можуть постраждати у разі видворення.

Кожна H&C заява розглядається індивідуально, на розсуд імміграційного офіцера IRCC із комплексною оцінкою усіх релевантних обставин.

Основні аргументи для українців у H&C заявах

Станом на третій рік війни (2025), переважна більшість українських заявників вже:

• мають постійну або довготривалу роботу;
• орендують або придбали житло в Канаді;
• інтегровані у місцеві громади, беручи участь у волонтерських, релігійних чи культурних заходах;
• забезпечили стабільність та розвиток дітям, які відвідують канадські навчальні заклади, володіють англійською або французькою мовою, мають друзів та соціальні зв’язки;
• демонструють високий рівень соціальної та культурної адаптації, що є одним із ключових критеріїв для схвалення H&C заяв.

Особливу увагу слід приділяти становищу дітей, які прибули до Канади у віці 5–7 років. Для таких дітей Канада вже є єдиним відомим соціальним середовищем, де вони сформували базові навички, перші спогади, мовну та культурну ідентичність. Це є вагомим аргументом у контексті захисту найкращих інтересів дитини — ключового елемента у гуманітарних справах.

Військовий конфлікт та H&C: юридичні аспекти

Наявність війни в Україні, попри її масштабність та тривалість, не є самодостатнім чинником для позитивного рішення за H&C заявою. Сама концепція H&C не обмежується військовими конфліктами. Історично значимою є справа Baker, яка заклала основи сучасного розуміння H&C у Канаді — центральним елементом там були інтереси дітей та соціальна інтеграція, а не війна чи загроза безпеці.

У зв’язку з цим, станом на 2025 рік українські справи є суттєво сильнішими порівняно з 2022–2023 роками, з огляду на:

• глибоку соціальну та економічну інтеграцію заявників;
• посилення родинних, кар’єрних і соціальних зв’язків у Канаді;
• наявність розширеної доказової бази;
• активну участь дітей у шкільному та позашкільному житті канадських громад.

Статистика та реальна ситуація

За офіційними даними IRCC та аналітичними спостереженнями:

• у 2022–2023 роках частка відмов за H&C заявами українців сягала 30%;
• у 2024 році рівень відмов знизився до 9–11%;
• кількість схвалених заяв зросла у 8 разів порівняно з 2023 роком.

Основними причинами такої динаміки є накопичення доказів інтеграції та стабільності заявників. Водночас слід зазначити:

• велика кількість справ залишається без рішення протягом тривалого періоду;
• ситуація обумовлена лімітами квот та політикою поступового розгляду;
• слабкі справи відхиляють відносно швидко;
• справи з проміжною доказовою базою можуть залишатися у “підвішеному” стані роками;
• сильні справи, які належно підготовлені, схвалюють із вищою ймовірністю.

Квоти, черги та міжнародний досвід

Канада, як держава з високими стандартами контролю міграційних процесів, запроваджує квоти на гуманітарні категорії:

• до 2022 року — від 500 до 2,000 осіб щорічно;
• після початку повномасштабної війни — до 5,000–10,000 осіб на рік.

При цьому:

• фактична кількість поданих заяв значно перевищує доступні квоти;
• система не гарантує автоматичного ухвалення усіх заяв;
• численні справи залишаються у черзі роками, очікуючи нових квот або завершення розгляду;
• подібна ситуація спостерігається у США, де гуманітарні та біженські справи можуть розглядатися понад 10 років.

Судова практика: актуальні прецеденти

• Yatsula v. Canada (2024) — Федеральний суд підтвердив, що війна в Україні є обставиною, яку офіцери повинні враховувати при розгляді справ. Водночас, H&C не потребує доведення “виняткових обставин” у класичному розумінні, що спрощує доказову базу для українців.
• Trynchuk v. Canada (2024) — Суд підтримав законність відмови у справі, де основним аргументом була небезпека повернення до України, однак діяла адміністративна відстрочка депортації. Це означає, що формальна відсутність загрози негайного видворення знижує шанси на позитивне рішення.

Висновки та рекомендації

1. Справи українців за H&C у 2025 році є об’єктивно сильнішими завдяки тривалому перебуванню, соціальній інтеграції, стабільності та врахуванню інтересів дітей.
2. Військовий конфлікт є важливим фактором, але недостатнім сам по собі. Необхідно зосереджувати аргументацію на соціальних, гуманітарних та інтеграційних аспектах.
3. Система залишається непередбачуваною: навіть сильні справи можуть залишатися без рішення через квоти та адміністративні затримки.
4. Справи з недостатньою доказовою базою зазвичай отримують відмову. “Середні” справи очікують рішення довше, сильні — мають реальні шанси на схвалення.
5. Необхідна детальна підготовка, професійна юридична стратегія та повна доказова база. Особливо це стосується сімей із дітьми, які мають найвищі шанси на позитивний результат.

Гуманітарний механізм не є швидким чи гарантованим шляхом до постійного статусу, проте за належної підготовки та врахування всіх правових нюансів може стати дієвим інструментом для захисту прав та інтересів українських сімей у Канаді.