Питання про те, чи дозволено заявникам за програмою Humanitarian and Compassionate (H&C) залишати Канаду, доки їхня заява перебуває на розгляді, часто стає предметом плутанини.
Попри очевидну простоту, воно породжує десятки суперечок у форумах та чатах, а частина консультантів дає занадто обережні поради — радять «сидіти в Канаді й не рухатися», аби не нашкодити справі.
Однак офіційні джерела — Закон про імміграцію та захист біженців (IRPA), Положення (IRPR), а також інструкції IRCC — не містять жодної норми, яка б забороняла виїзд із Канади під час розгляду гуманітарної заяви. Водночас існує низка нюансів, які потрібно врахувати: навіть без юридичної заборони певні поїздки можуть поставити під сумнів вашу аргументацію і, як наслідок, негативно вплинути на результат справи.
Суть питання: що означає “можна виїжджати”
Насамперед варто уточнити, що питання не полягає у фізичному «випустять чи ні». Канада не обмежує право людини залишати країну.
Питання стосується іншого: чи може сам факт виїзду створити ризики для гуманітарної справи.
Йдеться не про те, чи дозволено виїхати, а про те, чи може така дія — навіть короткострокова — негативно вплинути на те, як офіцер IRCC оцінюватиме вашу інтеграцію, послідовність аргументації або достовірність заявлених обставин.
Інакше кажучи, питання «можна виїжджати?» означає: чи не стане тимчасовий виїзд із Канади фактором, який ослабить позицію заявника в очах IRCC.
Законодавче підґрунтя
Immigration and Refugee Protection Act (IRPA) визначає, що уряд Канади може надати статус постійного мешканця особі, яка не відповідає стандартним імміграційним вимогам, якщо існують гуманітарні або співчутливі обставини, у тому числі враховуючи найкращі інтереси дітей.
Immigration and Refugee Protection Regulations (IRPR) деталізують процес подання, проте жодним чином не обмежують право заявника залишати Канаду.
Немає ні пункту, ні підпункту, який би вказував, що заявник, котрий подав H&C-заяву, зобов’язаний залишатися в країні до прийняття рішення.
Таким чином, законодавчої заборони на виїзд немає, а всі пов’язані ризики — практичного, а не юридичного характеру.
Інструкції IRCC та документ IP 5
Внутрішній документ IRCC IP 5 “Immigrant Applications in Canada made on Humanitarian or Compassionate Grounds” описує порядок розгляду заяв, поданих усередині Канади (inland applications).
У ньому наведено перелік основних критеріїв, які враховує офіцер при прийнятті рішення:
- Обустрованість і інтеграція в Канаді.
Наскільки заявник укорінився в країні: має житло, стабільну роботу, бере участь у житті громади, дотримується законів, сплачує податки. - Соціальні та родинні зв’язки в Канаді.
Чи є у заявника родина, друзі, партнери або інші постійні соціальні контакти. - Найкращі інтереси дітей.
Чи перебування в Канаді сприяє добробуту дітей і як відмова вплине на них. - Фактори у країні походження.
Безпека, політична чи соціальна ситуація, наявність житла, засобів для існування. - Стан здоров’я та потреба в лікуванні.
Чи є у заявника хвороби, лікування яких неможливе у країні походження. - Факти сімейного насильства або утисків.
Чи є ризики насильства у разі повернення. - Наслідки розлуки з рідними.
Як відмова та депортація вплинуть на членів родини. - Неможливість залишити Канаду, яка призвела до оселення.
Чи саме перебування в Канаді створило умови для інтеграції та стабільності.
Жоден із цих критеріїв не містить згадки про обов’язкове перебування в Канаді або заборону виїзду під час розгляду справи.
Офіційна позиція IRCC щодо виїзду з Канади
Єдине попередження, яке міститься в офіційних джерелах, звучить так:
Якщо заявник залишає Канаду, немає гарантії, що він зможе повернутися.
Причина полягає в тому, що право на в’їзд мають лише громадяни та постійні резиденти Канади.
Для всіх інших іноземців в’їзд є привілеєм, який залежить від чинної візи, статусу та рішення прикордонного офіцера.
Отже, виїзд із Канади не є порушенням, але супроводжується ризиком відмови у повторному в’їзді.
Цей ризик не пов’язаний із гуманітарною заявою, а з технічними умовами тимчасового статусу іноземця.
Виїзд, критерії програми та відсутність обов’язку повідомляти IRCC
У жодному нормативному чи адміністративному документі не передбачено обов’язку повідомляти IRCC про короткострокові виїзди з Канади або надсилати додаткову інформацію після подачі заяви.
- Не потрібно писати офіцеру, що ви тимчасово залишаєте Канаду, наприклад:
«Шановний офіцере, я вирушаю до України лікувати зуби чи відвідати родичів».
- Не потрібно оновлювати форму travel history після кожної подорожі, навіть якщо така форма подавалася.
- Для більшості заявників, які подають заяву inland, ця форма взагалі не є обов’язковою.
- У самій формі прямо зазначено, що поїздки до країни громадянства або країни постійного проживання не потрібно вказувати.
Тому короткий виїзд не впливає на розгляд заяви й не вимагає додаткового сповіщення IRCC.
Коли поїздка може зашкодити гуманітарній справі
Заборони на поїздки немає, навіть до України.
Але якщо ваша аргументація у заяві побудована на твердженнях про небезпечність, відсутність медичних чи житлових умов, або розрив із родиною, така поїздка може суттєво послабити справу.
Приклад:
Аплікант зазначає: «В Україні небезпечно, я не маю дому, родичів і друзів, мені нікуди повертатися. Лише в Канаді можу отримати належне лікування, бо в Україні лікарні працюють на генераторах і не мають лікарів».
А через кілька місяців купує квиток до Варшави, а потім до Запоріжжя — «вилікувати зуби, продати квартиру й відвідати родину».
Такі дії створюють вразливість у аргументації. Офіцер закономірно поставить питання:
- якщо в Україні небезпечно, чому ви туди повернулися добровільно?
- якщо лікування там неможливе, чому ви отримали його саме там?
- якщо родини немає, кого ви відвідали?
Отже, не поїздка сама по собі шкодить, а суперечність між вашими словами та діями. Саме тому консультанти зазвичай не радять відвідувати країну громадянства, аби не створити у офіцера враження непослідовності чи перебільшення труднощів.
Практична імміграційна практика
У реальному досвіді юристів і консультантів IRCC неодноразово схвалювало гуманітарні заяви осіб, які тимчасово виїжджали з Канади під час розгляду.
Такі поїздки не вважаються порушенням, і IRCC не вимагає жодного звітування або оновлення інформації після подачі документів.
Якби виїзд дійсно мав негативний вплив, офіційна вказівка про це містилася б у стандартному листі-підтвердженні, який отримує кожен заявник після подання заяви. Оскільки такої вказівки немає, це підтверджує, що короткі подорожі не суперечать правилам.
Потенційні ризики
Основний ризик полягає у можливій відмові у повторному в’їзді до Канади.
Такі випадки трапляються рідко, але вони можливі, якщо:
- віза втратила чинність або закінчився статус;
- прикордонник вважає, що особа не відповідає вимогам для тимчасового в’їзду;
- заявник порушив умови перебування раніше.
Навіть якщо людину не впустили, це не є автоматичною підставою для відмови у гуманітарній заяві.
Офіцер IRCC оцінює ситуацію комплексно:
чому не вдалося повернутися, як довго заявник перебував за межами Канади, чи змінилося його становище.
Рекомендації
- Перевірте дійсність статусу та візи перед будь-якою поїздкою.
Без чинних документів повернення до Канади може бути неможливим. - Не плануйте тривалих відряджень або подорожей.
Коротка відсутність не шкодить, але тривала може поставити під сумнів вашу інтеграцію. - Підтримуйте логічну послідовність аргументів.
Якщо у заяві зазначено небезпеку або відсутність медичних послуг у країні, подорож туди суперечить вашим же словам. - Не повідомляйте IRCC без реальної потреби.
Закон і практика не вимагають постійних оновлень про подорожі чи змін у travel history. - Консультуйтеся перед поїздкою.
Якщо обставини складні (лікування, продаж майна, сімейні причини), варто отримати поради юриста чи ліцензованого консультанта.
Висновки
Жоден закон, підзаконний акт чи інструкція IRCC не забороняє виїзд із Канади під час розгляду гуманітарної заяви.
Ви можете тимчасово залишати країну, за умови що маєте дійсний статус і візу.
Однак головна небезпека не в самій поїздці, а в тому, що вона може суперечити вашій гуманітарній аргументації. Якщо ви описали Україну як небезпечну, без медичної допомоги та ресурсів, а потім туди їдете, це підриває довіру до справи.
Отже, виїжджати можна, але з розумінням і обережністю.
H&C-програма ґрунтується на щирості, послідовності та логічності. І якщо ваші дії суперечать вашим словам — саме це, а не сам факт подорожі, може стати вирішальним фактором у справі.
